Ряд додаткових завдань, які вирішує енергоаудит

Деяким замовникам потрібно рішення додаткових задач, для чого вони залучають професійних аудиторів. Серед широкого кола подібних завдань можна виділити, наприклад, вироблення висновків щодо технічного стану обладнання або розробку питомих норм енергоспоживання.

Зазвичай додаткові завдання не включають в систему енергозбереження, залишаючи «за бортом» стандартних методів енергоаудиту. Однак пояснити, яким чином відбувається рішення подібних задач і які результати надаються замовникові по закінченню робіт, все ж слід.

Ряд додаткових завдань, які вирішує енергоаудит

Наприклад, однією з найпоширеніших розв’язуваних аудиторами завдань стає оцінка технічного стану обладнання і систем, які розташовані на тому чи іншому підприємстві. Підсумки оцінки не можна назвати висновком, тому що вона не вимагають наявності ліцензії на проведення виконавцем цього типу робіт. Це завдання теж не передбачає застосування спеціальних методик і використання професійного приладового забезпечення. Йдеться лише про оцінку, метою якої є аналіз частки втрат, які викликані погіршенням технічного стану систем і обладнання.

Іншим завданням є розробка питомих норм споживання енергоресурсів, які витрачаються на виробництво тієї чи іншої продукції. Це завдання, слід зазначити, не має чисельного рішення, адже обсяг споживання паливно-енергетичних ресурсів визначається безліччю факторів: виробничих, суб’єктивних внутрішніх і зовнішніх, об’єктивних внутрішніх і зовнішніх і багатьох-багатьох інших, число яких в сукупності досить велике.

Деякі з цих факторів не можуть бути визначені, по іншим відсутні моделі оцінки їх впливу на підсумковий результат. І все ж в теорії в кожному конкретному випадку до подібної задачі може бути запропоновано рішення, якщо всі фактори визначати як незмінні і встановити їх деяку істотну погрішність.

Неможливо не згадати і про мінуси подібних розрахунків, які мають обмежений діапазон застосування на практиці, а також характеризуються складністю і високими витратами, пов’язаними з їх реалізацією.

Подібні методи можуть знайти застосування, допустимо, у разі необхідності оперативного прогнозування витрат паливно-енергетичних ресурсів, але вони жодною мірою не можуть бути використані для періодичної оцінки енергоефективності виробництва, адже регулює вплив внутрішніх суб’єктивних приписок зводять нанівець достовірність подібних оцінок.

Виходячи з досвіду енергоаудиту, можна говорити, що на більшості підприємств, які застосовують оцінку енергоефективності роботи підрозділів на основі питомих показників, застосовуються різні способи впливу на їх достовірність. Так, в ряді організацій в складених звітах застосовується шлях перерозподілу між підрозділами фактичних обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів.

Часом трапляється факти навмисного збільшення обсягів енергоспоживання за рахунок включення допоміжного техоборудования на холостий хід — цей прийом використовується для приховування фактичного підтвердження можливості економічного використання ресурсів. Цей прийом дозволяє зберегти діючі на певний етап часу значення контрольованих показників, які задовольняють експлуатаційних персонал.

Незважаючи на те, що енергоаудитора готовий до виконання більшого ряду завдань, які перед ним ставить замовник, він завжди попередить, якщо сумнівається в ефективності реалізації того чи іншого рішення.