Сільськогосподарська галузь, як і будь-яка інша, в значній мірі споживає енергоресурси. В основному це газ, електроенергія та теплова енергія і, звичайно ж, паливно-мастильні матеріали. Причому в залежності від конкретного напрямку діяльності пріоритет може віддаватися тим чи іншим видам енергоресурсів. Так, для галузі тваринництва більш актуально використання електроенергії і паливно-мастильних матеріалів, для рослинництва — це тільки паливно-мастильні матеріали, а ось для закритого грунту — електро- і теплова енергія.
Саме енергоємність є одним із ключових факторів, з яких в кінцевому підсумку складається вартість будь-якого сільськогосподарського продукту. А якщо бути точніше, то мова йде про кількість енергії, яке необхідно було затратити на виробництво однієї одиниці сільськогосподарської продукції. Як показує практика, за даним показником сільськогосподарська галузь Росії давно і суттєво відстала від західних країн, і цей розрив сьогодні стає все більш вагомим. Навіть якщо враховувати такі фактори, як кліматичні умови і географічне положення (особливо якщо розглядати окремі регіони), то заперечувати технологічне відставання і недоліки технічних пристроїв, що використовуються в сільському господарстві, не вийде.
Одним з пріоритетних напрямків зниження енергоємності одиниці продукції в сільському господарстві можна назвати правильно організоване енергозбереження, а також пошуки способів і шляхів підвищення енергоефективності. Якщо розглядати питання комплексно, то можна сміливо говорити про наявність досить великого потенціалу в питаннях енергосбережнія в галузі сільського господарства.
Отже, які ж конкретно заходи можуть привести до збільшення енергоефективності та більш раціональному використанню енергоресурсів в сільському господарстві.
Необхідно впроваджувати малоенергозатратние технології, особливо це стосується питань обробки грунту.
Віддавати перевагу використанню машин і тракторів з високою енергоефективністю, крім того — своєчасно проводити ремонт, обслуговування і регулювання вузлів у всіх машинах. Це дозволить підвищити їх продуктивність.
Суттєвого зниження витрат на освітлення можна домогтися шляхом заміни звичайних ламп на енергозберігаючі, а також виключення їх нераціонального використання.
Використання біогазових установок, які дозволяють використовувати органічні відходи для виробництва газу.
Виняток інфільтрації і зниження втрат тепла, що відбувається через огороджувальні конструкції.
Активне впровадження і використання альтернативних джерел енергії.
Варто відзначити, що вище наведена лише мала частина можливих заходів, грамотне використання яких може призвести до суттєвих показників в області енергоресурсів. Питання в іншому — мотивів для впровадження енергозберігаючих технологій і заходів в сільському господарстві більш ніж достатньо, чого, на жаль, не скажеш про можливості. Ні державної програми підтримки сільського господарства в області енергозбереження, ні інвестицій, ні інших стабільних джерел фінансування поки не розроблено. Ось і доводиться учасникам сучасних економічних відносин (мова йде про галузі сільського господарства) самостійно вишукувати можливості впровадження тих чи заходів. Кожен в даному випадку виходить із власних можливою.
Не варто забувати і про інше — хтось уже усвідомив актуальність і важливість навіть для свого підприємства чи господарства подібних змін, а кому-то це не актуально, навіть не цікаво. в результаті отримуємо те, що можна на сьогоднішній день назвати «реальною картиною» — висока енергоємність сільськогосподарської продукції, низький рівень енергозбереження.
Якщо ви все ж вирішили почати проводити політику енергозбереження на своєму об’єкті, що має відношення до сільського господарства, то варто почати з комплексного енергоаудиту.
