Облік теплової енергії – один із способів контролю його витрати, а також реалізації способів підвищення ефективності його використання. Щоб забезпечити максимально точну і своєчасну інформацію про необхідних цифрових показниках, зафіксувати які-небудь зміни, для подальшого аналізу і т. п. необхідно використовувати спеціальні прилади. До числа таких належить, наприклад, вузол обліку теплової енергії.Він являє собою цілий комплекс різного плану пристроїв і приладів, завдяки яким проводиться облік різних показників, які мають важливе значення при визначенні ефективності роботи системи в цілому.
Як показала практика впровадження подібних пристроїв, саме їх наявність дозволяє своєчасно виявити можливі неполадки в роботі системи, оптимізувати використання ресурсів енергозабезпечення і максимізувати віддачу при непохитному дотриманні принципу мінімізації витрат ресурсів.
До числа приладів, призначених для обліку теплової енергії можна віднести перетворювачі витрати і обчислювачі тиску і температури, індикатори, запірні «механізми» і т. п.
Наявність такої системи дозволяє споживачам оплачувати тільки за ту теплову енергію, яка дійсно була використана згідно з показами вузла обліку, а не пропонованих в іншому випадку розрахованим стандартам споживання. Природно, це набагато вигідніше, і оцінивши по достоїнству ефект від впровадження подібних вузлів, багато сучасних споживачів (багатоквартирні будинки, окремі підприємства) приймають рішення про встановлення подібного вузла на своїх об’єктах.
Якщо прийнято позитивне рішення про встановлення вузла обліку теплової енергії на якому-небудь об’єкті, то наступним питанням стає вибір оптимальної моделі. Тут важливо враховувати два показника: марка (хто конкретно є виробником даного приладу, а точніше – системи приладів), а також вартість. Щодо ціни питання з вибором можна розглядати двояко: дешеві моделі відрізняються більш швидким терміном окупності, в той час як дорогі варіанти більш надійні, менш схильні до поломок і не втрачають точності.
Установка теплолічильників (так називають системи обліку теплової енергії) в принципі вигідна як постачальника послуги, так і її споживачам. Споживач зацікавлений у тому, щоб як можна менше платити за використовуване «благо», в той час як постачальник отримує чудову можливість відслідковувати динаміку споживання енергії, виявляти місця її недоцільного застосування, контролювати витік і т. п.
Якщо мова йде про облік теплової енергії в багатоквартирних будинках, то тут варто виділяти окремо централізований облік та індивідуальний облік. Централізований облік передбачає використання загальнобудинкового лічильника тепла, який проводить контроль і облік споживання теплової енергії і гарячої води усім багатоквартирним будинком у цілому. Індивідуальний облік дозволяє кожному окремому споживачеві проводити особистий облік споживання, але це можливо тільки в будинках, де передбачена горизонтальна розводка опалення (більш сучасні споруди).У будинках, де система опалення проведена по вертикальній системі стояків можливе використання тільки централізованого обліку (загальнобудинковий вузол контролю і обліку).
Вибір конкретної моделі теплолічильника в кожному окремому випадку індивідуальний і залежить від безлічі факторів. Наприклад, від кількості вимірюваних параметрів, їх особливостей, від витрат енергоресурсів на даний об’єкт, особливостей місця його установки і т. п. Самі лічильники можуть мати різну надійність роботи, відрізнятися величинами похибки, мати ті чи інші переваги і недоліки.
